перейти к полному списку дипломных проектов

Ссылка на скачивания файла в формате .doc находится в конце странички

h>) визначені наступні функції: int getchar() - здійснює введення одного символу з вхідного потоку і повертає один байт інформації (символ) у вигляді значення типу int

Рядки можна

а) ініціалізувати при декларуванні.

Наприклад:

charS1[10]=”123456789”,S2[]=”abcdefg”,S3[]={‘1’,‘2’,‘3’,‘\0’};,

де в двох останніх випадках розмір рядків буде встановлений за кількістю символів;

б) вводити з клавіатури, не використовуючи при цьому оператора циклу, подібно звичайним масивам.

Наприклад:

char Tоріс[20];

cout<<”Введіть тему лабораторної роботи:\n”; cin>>Tоріс;

7. Двовимірні масиви

Крім одновимірних масивів у С/С++ можливо працювати з багатовимірними масивами, а найчастіше з двовимірними матрицями. Двовимірний масив – це масив, що складається з окремих одновимірних масивів у вигляді рядків, розмірність яких рівна кількості стовпців матриці. Для цього при визначенні двовимірного масиву у квадратних дужках вказується дві розмірності. Оператор опису двовимірного масиву має вигляд:

<тип> <ім’я> [<розмір1>][<розмір2>];

Наприклад:

int a[3][5]; // Цілочисельна матриця з 3 рядків і 5 стовпців

Масив зберігається у неперервній області пам’яті по рядках, які зберігаються послідовно один за одним, а не у вигляді звичної з матики матриці:

a00 a01 a02 a03 a04 a10 a11 a12 a13 a14 a20 a21 a22 a23 a24

| -0-ий рядок- - |-- 1-ий рядок - |- - 2-ий рядок- - |

Для доступу до окремого елемента двовимірного масиву використовується конструкція, яка має вигляд a[i][j], де i – номер рядка, j – номер стовпчика. Кожен індекс може змінюватися від 0 до значення, яке на одиницю менше за значення відповідної розмірності.

Як і для одновимірного масиву, при описі двовимірного масиву можна задавати початкові значення його елементів. Їх записують у фігурних дужках. Елементи масиву ініціалізуються в порядку їх розміщення у пам’яті.

Наприклад: оператор

int с[3][4] = {1,2,34,2,3,4,1,3,4,1,2};

визначає матрицю з наступними значеннями елементів: 1 2 3 4

2 3 4 1

3 4 1 2

Можна задавати початкові значення не для всіх елементів масиву. Для цього список значень для кожного рядка береться додатково у фігурні дужки. Наприклад:

int d[3][4] = {{0,1,2},{9,-2},{-7,1,6,8}};

В даному випадку розмірність, що позначає кількість рядків, можна не вказувати.

Для створення динамічного двовимірного масиву необхідно вказати в операції new всі його розмірності, причому ліва розмірність (кількість рядків) може бути змінною:

int nriad=5;

int **m=(int**) new int[nriad][10];

Більш ефективний і безпечний спосіб виділення пам’яті під двовимірний масив, коли обидві його розмірності вказуються на етапі виконання програми, тобто є змінними, наведено нижче:

int nriad, nstp;

cout <<”Введіть кількість рядків та стовпців:”;

cin >> nriad >> nstp;

int**a = new int *[nriad];// 1

for (int i=0; i < nriad; i++)// 2

a[i] = new int[nstp];// 3

В операторі 1 оголошується змінна типу ”вказівник на вказівник на int” і виділяється пам’ять під масив вказівників на рядки масиву (nriad – кількість рядків). В операторі 2 організовано цикл для виділення пам’яті під кожен рядок масиву. В операторі 3 кожному елементу масиву вказівників на рядки присвоюється адреса початку ділянки пам’яті, виділеної під рядок двовимірного масиву з кількістю елементів типу int у ній, рівною nstp

8. Символьна інформація та рядки

8.1 ЗБЕРЕЖЕННЯ СИМВОЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Для символьних даних в C/С++ введено тип char. Для представлення символьної інформації використовуються символи, символьні змінні і текстові константи. Приклади:

const char c=’c’; //символ-константа – займає один байт

char a,b; // символьні змінні, займають по одному байту

const char *s=“Приклад рядка\n” ; // рядкова константа

Рядок в С++ - це масив символів, що закінчується нуль-символом ‘\0’. За місцезнаходженням цього символу визначається фактична довжина рядка. Кількість елементів у такому масиві на 1 більше за зображення рядка (рис. 8.1).

Рис. 8.1.

Рядок розміщується у масиві або за допомогою операції вводу з клавіатури, або за допомогою ініціалізації.

Приклади:

char s1[10]="string1"; // масив символів з десяти елементів

char s3[]={‘s’,’t’,’a’,‘r’,’t’,’\0’}; // масив з 6 елементів типу char

сhar *s4="string4"; // вказівник-змінна на рядок

char *s=”String5”; // виділяється 8 байтів для рядка

char *sss=new char[10]; /* виділяється динамічна пам’ять

під 10 елементів типу char*/

strcpy(sss,”Thanks”);// у цю область пам’яті копіюється рядок.

8.2 ФУНКЦІЇ ВВОДУ/ВИВОДУ ПРИ РОБОТІ З РЯДКАМИ

Для вводу і виводу символьних даних у бібліотеці мови С (файл ) визначені наступні функції:

int getchar() - здійснює введення одного символу з вхідного потоку і повертає один байт інформації (символ) у вигляді значення типу int. Це робиться для розпізнавання ситуації, коли при зчитуванні буде досягнуто кінець файлу.

int putchar (int c) – розміщує в стандартний вихідний потік символ c.

Приклад:

include

скачать бесплатно Мова програмування С

Содержание дипломной работы

Вказівними та операції над ними 5
h повинен бути залучений для всіх програм, що виводять дані на екран монітора або вводять дані з клавіатури
2) include< ім(я заголовного файла > - передбачена для залучення до тексту програми тексту файлу з каталогу “Заголовних файлів” INCLUDE, які постачаються разом зі стандартними бібліотеками
h>: рrintf (<керуючий рядок>, <список аргументів>); Керуючий рядок береться у лапки і вказує компілятору вигляд інформації, що виводиться
h>: clrscr() – очищує екран; textcolor(Колір) – задає колір символів; textbackground (Колір) – встановлює колір фону
2 ОПЕРАТОРИ РОЗГАЛУЖЕННЯ Оператор умовного переходу if використовується для спрямування ходу програми за однією з гілок обчислень в залежності від певної умови
Цикл з післяумовою do – while: Основна форма запису: do оператор; while (умова); де оператор – це простий, складовий чи порожній оператор
Різницею двох вказівників одного типу є відстань між двома областями пам’яті, кратна довжині (в байтах) об’єкта того типу, якому відповідає вказівник
Так, для збереження у масиві рядкової константи “Лабораторна робота з рядками”, необхідно описати масив char s[29]
h>) визначені наступні функції: int getchar() - здійснює введення одного символу з вхідного потоку і повертає один байт інформації (символ) у вигляді значення типу int
Якщо в рядку вихідних даних більше за n-1 символів, наступне введення буде виконуватися з того ж рядка, починаючи з першого символу, що не був зчитаний
Якщо функція повертає значення, її виклик можна використати у правій частині операції присвоювання з метою передачі результату функції змінній, тип якої співпадає з типом функції, що викликається
Ознакою кінця списку фактичних параметрів служить параметр з нульовим значенням
Структури, пам’ять під які виділяється на етапі компіляції, можна ініціалізувати, перераховуючи значення їх елементів: lab Lab10={10, “Структури”}
Язык программирования С++
Не обладая моделью АПО, мы, конечно, можем создать модель АТ