перейти к полному списку дипломных проектов

Ссылка на скачивания файла в формате .doc находится в конце странички

Якщо в рядку вихідних даних більше за n-1 символів, наступне введення буде виконуватися з того ж рядка, починаючи з першого символу, що не був зчитаний

h>

void main()

{char c, d;

c=getchar(); putchar(c);

d=getchar(); putchar(d);

}

char* gets(char*s) – зчитує рядок s із стандартного потоку до появи символу ‘\n’, сам символ ‘\n’ у рядок не заноситься. Повертає вказівник на цей рядок.

int puts(const char* s) – записує рядок у стандартний потік виводу, додаючи в кінці рядка символ ‘\n’, у випадку вдалого завершення повертає значення більше або рівне 0 і від’ємне значення у випадку помилки.

Також для вводу/виводу рядка можна використовувати функції scanf/printf, відповідно, задавши специфікатор формату %s:

include

void main(){

const int n=10;

char s[n];

scanf(“%s”, s); printf(“%s”, s);}

Ім’я масиву є вказівником-константою на початок рядка, тому не слід застосовувати операцію взяття адреси (), що зазвичай використовується з функцією вводу scanf. Ввід буде здійснюватися до першого символу пропуску. Для того щоб ввести рядок, який складається з декількох слів, використовується специфікатор %c (символи) із зазначенням у ньому максимальної кількості символів, що вводяться, наприклад:

scanf(“%10c”, s);

При виводі рядка на екран можна в специфікації %s зазначити кількість символів, які відводяться під рядок:

printf(“%15s”, s);

Функції вводу/виводу мови С++, описані у заголовному файлі :

cin>>s; //ввід рядка зі стандартного потоку до появи першого пропуску.

При введенні, наприклад, рядка “Ваня Іванов” в рядок s буде записано лише перше слово рядка, а саме “Ваня\0”.

cout<

Якщо потрібно ввести рядок, який складається з декількох слів, в одну рядкову змінну, використовують методи getline або get класу istream, об’єктом якого є cin. Виклик цього методу здійснюється наступним чином: після імені об’єкту cin ставиться крапка, за якою записується ім’я методу:

include

int main()

{const in n=80;

char s[n];

cin.getline(s, n); cout<

cin.get(s, n); cout<< s}

Метод getline зчитує з вхідного потоку n-1 символів або менше (якщо символ переводу рядка зустрінеться раніше) і записує їх у рядкову змінну s. Символ переводу рядка також зчитується (видаляється) з вхідного потоку, але не записується у рядкову змінну, замість нього розміщується завершальний ’\0’. Якщо в рядку вихідних даних більше за n-1 символів, наступне введення буде виконуватися з того ж рядка, починаючи з першого символу, що не був зчитаний.

Метод get працює аналогічно, але залишає в потоці символ переводу рядка. До рядкової змінної додається завершальний ’\0’.

8.3 СПЕЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ДЛЯ РОБОТИ З РЯДКАМИ ТА СИМВОЛАМИ

Для рядків не визначено операцій присвоювання, додавання, порівняння, оскільки рядок не є основним типом даних. Для роботи з рядками використовуються спеціальні бібліотечні функції, опис яких міститься у файлі . Деякі з цих функцій наведено у таблиці 8.1:

Таблиця 8.1 Функції стандартної бібліотеки для роботи з рядками – файл

Для роботи з символами у файлі стандартної бібліотеки визначено функції, наведені в таблиці 8.2:

Таблиця 8.2 Функції стандартної бібліотеки для роботи з символами-файл

Приклад 1:

Дано рядок символів, що складається зі слів, слова відокремлені пропусками. Видалити з рядка всі слова, що починаються з цифри.

скачать бесплатно Мова програмування С

Содержание дипломной работы

Вказівними та операції над ними 5
h повинен бути залучений для всіх програм, що виводять дані на екран монітора або вводять дані з клавіатури
2) include< ім(я заголовного файла > - передбачена для залучення до тексту програми тексту файлу з каталогу “Заголовних файлів” INCLUDE, які постачаються разом зі стандартними бібліотеками
h>: рrintf (<керуючий рядок>, <список аргументів>); Керуючий рядок береться у лапки і вказує компілятору вигляд інформації, що виводиться
h>: clrscr() – очищує екран; textcolor(Колір) – задає колір символів; textbackground (Колір) – встановлює колір фону
2 ОПЕРАТОРИ РОЗГАЛУЖЕННЯ Оператор умовного переходу if використовується для спрямування ходу програми за однією з гілок обчислень в залежності від певної умови
Цикл з післяумовою do – while: Основна форма запису: do оператор; while (умова); де оператор – це простий, складовий чи порожній оператор
Різницею двох вказівників одного типу є відстань між двома областями пам’яті, кратна довжині (в байтах) об’єкта того типу, якому відповідає вказівник
Так, для збереження у масиві рядкової константи “Лабораторна робота з рядками”, необхідно описати масив char s[29]
h>) визначені наступні функції: int getchar() - здійснює введення одного символу з вхідного потоку і повертає один байт інформації (символ) у вигляді значення типу int
Якщо в рядку вихідних даних більше за n-1 символів, наступне введення буде виконуватися з того ж рядка, починаючи з першого символу, що не був зчитаний
Якщо функція повертає значення, її виклик можна використати у правій частині операції присвоювання з метою передачі результату функції змінній, тип якої співпадає з типом функції, що викликається
Ознакою кінця списку фактичних параметрів служить параметр з нульовим значенням
Структури, пам’ять під які виділяється на етапі компіляції, можна ініціалізувати, перераховуючи значення їх елементів: lab Lab10={10, “Структури”}
Язык программирования С++
Не обладая моделью АПО, мы, конечно, можем создать модель АТ