перейти к полному списку дипломных проектов
Ссылка на скачивания файла в формате .doc находится в конце странички
Структури, пам’ять під які виділяється на етапі компіляції, можна ініціалізувати, перераховуючи значення їх елементів:
lab Lab10={10, “Структури”}
Приклад 7:
include
double prod (doble arg, … )
{double aa=1.0;// початкове значення добутку
double *prt=arg;// вказівник на перший елемент у списку
if (*ptr==0) return 0.0;// чи є перший елемент нулем?
for (; *ptr; ptr++) aa*=*ptr;// знаходження добутку
return aa;
}
void main()
{cout<< “\n prod(2.0, 4.0, 3.0, 0.0)=”<< prod (2.0, 4.0, 3.0, 0.0);
cout<<”“\n prod(1.4, 3.0, 0.0, 16.0)=”<< prod (1.4, 3.0, 0.0, 16.0);
cout<<“\n prod(0.0)=”<< prod (0.0);
}
Результат виконання:
рrod (2.0, 4.0, 3.0, 0.0)=24
рrod (1.4, 3.0, 0.0, 16.0)=4.2
рrod (0.0)=0.0
10. Структури
Структура об’єднує логічно зв’язані дані різних типів. При описі структури програміст створює новий тип, на основі базових або інших складових типів, за допомогою якого можна в подальшому описувати реальні об’єкти програми, які зберігатимуться у пам’яті. Склад цих об’єктів визначатиметься типом структури, за допомогою якої вони описуються. Структурний тип даних визначається описом:
struct <ім’я структури> {
<опис елементів>
};
Для виділення пам’яті під структуру необхідно визначити структурну змінну:
<ім’я структури> <ім’я змінної>;
Приклад 1.
struct lab{
int num;
char* name;
};// визначення структурного типу з іменем lab
lab Lаb_10;// опис конкретної структуриз іменем Lab_10.
Можна одночасно визначати структурний тип і описувати за допомогою нього структуру:
Приклад 2.
struct gr // ім’я структурного типу
{ char [10];// елемент структури
int year, nomer;// однотипні елементи структури
} grupa1; // ім’я структурної змінної
Елементи структури називають полями (num, name). Поля можуть бути будь-якого базового чи похідного типу, наприклад, масивом, вказівником, об’єднанням або іншою структурою.
Для звернення до полів структури використовуються уточнені імена через операцію вибору: “крапка” (“.”) при зверненні через ім’я структури і операцію непрямого доступу “->” при зверненні через вказівник.
Приклад 3.
Lab_10.num=10;
lab*ptrlab=Lab_10;
ptrlab->name=”Структури”;
Ввід/вивід структур виконується поелементно (cin>>Lab_10.num;).
Структури одного типу можна копіювати.
Структури, пам’ять під які виділяється на етапі компіляції, можна ініціалізувати, перераховуючи значення їх елементів:
lab Lab10={10, “Структури”}.
Можна створювати масиви структур.
Приклад 4.
// структура для опису дати
struct date { int day,month,year;};
/* масив з 5-ти структур типу date , кожна з яких складається з 3-х елементів типу int, яким надаються початкові значення*/
date d[5]={ { 1,3,1980}, { 5,1,1990}, {1,1,2002}};
Приклад 5.
Програма, що демонструє використання структур для ведення обліку успішності студентів деякої академічної групи:
include
include
скачать бесплатно Мова програмування С
Содержание дипломной работы
Вказівними та операції над ними
5
h повинен бути залучений для всіх програм, що виводять дані на екран монітора або вводять дані з клавіатури
2) include< ім(я заголовного файла > - передбачена для залучення до тексту програми тексту файлу з каталогу “Заголовних файлів” INCLUDE, які постачаються разом зі стандартними бібліотеками
h>:
рrintf (<керуючий рядок>, <список аргументів>);
Керуючий рядок береться у лапки і вказує компілятору вигляд інформації, що виводиться
h>: clrscr() – очищує екран; textcolor(Колір) – задає колір символів; textbackground (Колір) – встановлює колір фону
2 ОПЕРАТОРИ РОЗГАЛУЖЕННЯ
Оператор умовного переходу if використовується для спрямування ходу програми за однією з гілок обчислень в залежності від певної умови
Цикл з післяумовою do – while:
Основна форма запису:
do
оператор;
while (умова);
де оператор – це простий, складовий чи порожній оператор
Різницею двох вказівників одного типу є відстань між двома областями пам’яті, кратна довжині (в байтах) об’єкта того типу, якому відповідає вказівник
Так, для збереження у масиві рядкової константи “Лабораторна робота з рядками”, необхідно описати масив char s[29]
h>) визначені наступні функції:
int getchar() - здійснює введення одного символу з вхідного потоку і повертає один байт інформації (символ) у вигляді значення типу int
Якщо в рядку вихідних даних більше за n-1 символів, наступне введення буде виконуватися з того ж рядка, починаючи з першого символу, що не був зчитаний
Якщо функція повертає значення, її виклик можна використати у правій частині операції присвоювання з метою передачі результату функції змінній, тип якої співпадає з типом функції, що викликається
Ознакою кінця списку фактичних параметрів служить параметр з нульовим значенням
Структури, пам’ять під які виділяється на етапі компіляції, можна ініціалізувати, перераховуючи значення їх елементів:
lab Lab10={10, “Структури”}
Язык программирования С++
Не обладая моделью АПО, мы, конечно, можем создать модель АТ
